- ошийник
- —————————————————————————————оши́йникіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ошийник — а, ч. 1) Ремінець із застібкою, що його надівають на шию тварини. 2) розм., рідко. Те саме, що потиличник … Український тлумачний словник
парфорс — а, ч., спец. Колючий ошийник для дресирування собак … Український тлумачний словник
удар — I (по чому, у що, чим і без додатка різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), стусан, тусан, штовхан, штовханець, штурхан, штурханець, бухан, буханець, духопел(ик), товченик; запотиличник,… … Словник синонімів української мови